Удосконалення методичної майстерності - це, передусім, самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і, в першу чергу, культури мислення.
В.Сухомлинський

Виховна робота І семестр ЗАВАНТАЖИТИ

Основні форми методичної роботи в школі різняться між собою використовуваними прийомами, будучи однаково спрямованими на вдосконалення майстерності вчителя і педагогічного колективу загалом.

Індивідуальна форма методичної роботи у школі

Сутність цієї форми методичної роботи полягає у самостійній роботі педагога над підвищенням теоретичного рівня своїх знань, вдосконаленням методичної майстерності. Значною мірою вона залежить від загальних вимог до педагогічних кадрів керівництва навчального закладу, а також професійної відповідальності, професійних амбіцій вчителя. Тому ця форма методичної роботи вчителів є складовою їх самоосвіти. Зміст її охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розроблення окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних і методичних журналів, збірників та ін.
Організація самоосвіти передбачає її зв'язок з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми; індивідуальний характер самоосвіти як найгнучкішої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).
Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування, мета якого полягає в набутті практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи і виконують покладені на них обов'язки. Керівник навчального закладу призначає для молодого вчителя наставника з кращих учителів відповідного фаху. Наставник допомагає стажисту в плануванні навчально-виховної роботи, в розробленні поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.
Немало вчителів, дбаючи про підвищення ефективності навчально-виховного процесу, створюють власні методичні системи. Для цього спершу опрацьовують навчальні програми, підручники та методичні посібники, визначають провідні ідеї, базові поняття та матеріал для практичного використання, окреслюють внутрі- та міжпредметні зв'язки, підбирають відомості, які їх ілюструють. Після встановлення обсягу і змісту навчального матеріалу визначають структуру навчального процесу, тривалість кожного етапу, типи уроків. Важливо, щоб діяльність учнів передбачала групову, індивідуальну та фронтальну роботу. Далі добирають методи і прийоми навчання.
Основу методичної системи вчителя становить науково-методичний комплекс забезпечення навчальної дисципліни, до якого належать навчальна програма з предмета (з внесеними за необхідності корекціями); календарно-тематичне планування (із зазначенням типів уроків, вимог до знань і вмінь учнів, якщо про це йдеться в програмі, кількості годин на вивчення певної теми та розділу, змісту домашнього завдання); опорні схеми або опорні листки (якщо календарно-тематичне планування призначено для вчителя, то опорні листки вивішують у кабінеті для учнів) для кожної паралелі (профілю навчання), кожного класу.
Шляхи опанування навчальної теми залежать від провідних мотивів діяльності учнів, їхніх потенційних можливостей, ставлення до вчителя і предмета.
До комплексу можуть належати завдання для контролю знань (тексти самостійних, контрольних, залікових робіт, тестових завдань для тематичної атестації із зазначенням рівня кожного завдання). Вчитель може самостійно розробити зміст робіт для контролю навчальних досягнень учнів, а також використовувати дидактичні матеріали, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Обов'язковим елементом є пакет наочного супроводження курсу (перелік таблиць, кіно-, відеофільмів, слайдів, компакт-дисків тощо), методичні рекомендації для учнів (алгоритми розв'язання задач, схеми аналізу творів, плани роботи з текстами, рекомендації щодо виконання самостійних робіт, зразки оформлення задач, різноманітні пам'ятки та ін.). Вони допомагають без додаткових пояснень вчителя виконувати завдання; набути певних навчальних навичок, уникнути зайвих помилок в оформленні роботи, приділити більше уваги змісту завдання.
Для цілеспрямованої підготовки до семінарів та практичних занять заздалегідь розробляють перелік питань навчально-довідкової літератури, освітніх сайтів в Інтернеті. Науково-методичне об'єднання ліцею складає перелік науково-методичної літератури для вчителя, що також допомагає йому розібратися в сучасному океані методичної літератури.
Науково-методичні комплекси сприяють професійному зростанню та вдосконаленню педагогічної майстерності вчителя, підвищенню ефективності навчально-виховної діяльності взагалі.