/Files/images/1111/СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ.gif

/Files/images/1/ВСТУП2.gif

Рекомендації щодо попередження та протидії насильству в сім’ї Вчителю необхідно пам’ятати

– Жоден сигнал щодо насильства в сім’ї не можна сприймати легковажно, навіть якщо він надходить від дитини.

– Кожне втручання має індивідуальний характер. Ні в якому разі не можна переносити на конкретний випадок висновки, зроблені вами або вашими колегами у схожій, на вашу думку, ситуації сімейного насильства.

– При спілкуванні з постраждалими необхідно враховувати, що діти перебувають зазвичай у стані сильного емоційного збудження (або пригніченості) внаслідок пережитої загрози та психічного перенапруження.

– Спосіб ведення розмови має сприяти заспокоєнню та підтримці постраждалих.

– Дитина зазвичай не здатна оцінити ситуацію і рідко називає пережите саме насильством.

– Кривдник дуже часто видає себе за спокійну, врівноважену людину, яка не розуміє, чого від неї хоче вчитель. Зовнішньо це виглядає досить вигідно. – Винуватець часто покладає відповідальність за скоєне на жертву, мовляв, сама напросилася, довго дошкуляла йому, і він (вона) в якийсь момент просто втратив контроль, не стримався(-лась).

– Винуватець обіцяє зробити все, що тільки побажають члени сім’ї та шкільні фахівці, аби тільки останні відмовилися від втручання.

Рекомендації учням. Якщо ти знаєш або здогадуєшся, що твій друг став жертвою жорстокого поводження, умов його про все розповісти кому-небудь з дорослих.

Якщо ж твій друг піддається жорстокому зверненню, проте довіритися дорослому відмовляється, це можеш за нього зробити ти. Піди до дорослого, якому довіряєш, і розкажи все, що тобі про твого друга відомо. Ти маєш рацію, видавати секрети друга нелегко. Твій друг може розсердитися, якщо дізнається, що ти його видав, зловжив його довірою. адже у разі розголосу батькам твого друга може не поздоровитися.

Якщо ти турбуєшся, що заподієш своєму другу шкоду, видавши його секрет, май на увазі: жорстоке поводження, жертвою якого він регулярно стає, заподіює йому шкоду набагато більшу. Від травм, що постійно наносяться, підлітки несуть тяжку утрату, не тільки фізичну, але і моральну, і, не побачивши іншого виходу, намагаються піти з життя. Багатьом з них, на жаль, це вдається.

Рекомендації для учнів та їх однолітків

- Твої права в сім’ї в нашій державі захищають Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України;

- Будь поінформованим та нагадуй батькам про існування твоїх прав (права дитини є такими ж як і права дорослих, які є закріпленими в ІІ розділі Конституції України);

- Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;

- Не соромся звертатися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів, вчителів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

- З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд щодо порушень твоїх прав батьками Насилля на вулиці Насиллям на вулиці щодо дітей є:

- Фізичне насилля: Грабіж, Розбій, Побиття, Проституція, Примусова праця (збирання і здача металобрухту, макулатури, порожні пляшки, миття машин, праця вантажниками).

- Моральне насилля: образи, приниження честі та гідності. - Злочини проти власності: грабіж, вимагання.

- Сексуальне насилля: проституція, зґвалтування, розбещення. Шляхи подолання (Як себе поводити): - Не ходити самому по вулицях в вечірній та нічний час;

- Не спілкуватися із незнайомими особами; - Не виставляти на показ коштовні речі (прикраси, мобільні телефони, гроші);

- Не вживати алкогольні, наркотичні засоби (це призводить до втрати самоконтролю);

- Не провокувати своєю поведінкою інших (викликаючий одяг та поведінка)

- У випадку працевлаштування, вимагай від працедавців дотримання норм трудового законодавства щодо неповнолітніх (укладення трудового договору у письмовій формі із зазначенням умов праці)

- Якщо на твоїх очах відбувається правопорушення, дуже важливо не бути втягнутим у нього щоб не стати жертвою або співучасником;

- Якщо ти став свідком правопорушення, варто обов’язково звернутись до правоохоронних органів і надати їм інформацію про це. Таким чином ти убережеш себе й інших людей від того, щоб не стати жертвою.

Рекомендації для батьків

- Забезпечити фізичну безпеку

– не залишати дитину без нагляду;

- Підтримуйте сімейний розклад дитини;

- Слідкуйте за дитиною:

Будьте послідовним, Усно визначайте свої опікування та межі дозволеного, Давайте настанови, а не покарання,

Приділяйте дитині свій час і увагу, Беріть участь вжитті дитини: ігри, шкільні заходи, Залучайте дітей до своїх заходів;

- Заохочення і підтримка: Заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво, Будьте позитивними, Навчайте їх необхідних навичок, Якщо дитини вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої особи «Мені важко коли хтось заважає»,

Довіряйте дітям,

Визнавайте право її на особисте життя,

Поважайте почуття інших батьків, Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.

Пам'ятка для батьків

У спілкуванні зі своїми дітьми:

- Радійте вашому синові, доньці.

- Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

- У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

- Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими.

- Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

- Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

- Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини. - Частіше хваліть дитину.

- Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

- Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

- Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

- Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

- Не втрачайте почуття гумору.

- Грайте з дитиною в різні ігри.

- Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

- Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини. Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

- Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

- Не ставте забагато запитань.

- Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

- Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

- Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

- Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

- Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Пам’ятаймо: діти вчаться тому, чому їх вчать

 Якщо діти живуть з критикою, вони вчаться осуджувати. Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися.

 Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися. Якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе.

 Якщо діти живуть з насміхом, вони вчаться бути боязкими. Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться зневірі.

 Якщо діти живуть із соромом, вони вчаться почуватися винними. Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться терпінню.

 Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться вдячності. Якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться любити.

 Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться любити себе. Якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться цілеспрямованості.

 Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими. Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими.

 Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими. Якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати.

 Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе й довіряти тим, хто поруч з ними.

Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ – прекрасний.

/Files/images/111/56161804_1579510998850749_4154065172958281728_n.jpg/Files/images/111/Без названия (1).jpg

2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм.

Аутизм або занурення у себе – поширений розлад, коли людина має труднощі у суспільстві, їй важко спілкуватися з іншими людьми. Ці люди потребують особливих умов, але правильний підхід до дітей та дорослих з аутизмом дозволяє їм отримати освіту і соціалізуватися, бути повноправними членами суспільства.

Чому виникає аутизм

Точні причини аутизму досі не встановлені. Сучасні дослідження доводять, що аутизм – це генетичне захворювання. Однак розвиток аутизму відбувається на фоні соціальних чинників, поганого стану екології, впливу медикаментів, тощо. Тож вилікувати аутизм нереально, але можна значно полегшити перебіг захворювання. Отже основні (не генетичні) причини, які можуть сприяти виникненню аутизму:

  • порушення харчування й обміну речовин;
  • потрапляння в організм важких металів, нейротоксинів, схожий вплив можуть мати ліки, які приймають вагітні під час загрози переривання вагітності;
  • біохімічні чинники (неправильний обмін ферментів, тощо);
  • порушення мозкової діяльності;
  • порушення кісткового і загального моторного розвитку;
  • сучасний темп життя: стреси, нервозність, перевтома.

Науковці вважають, що найімовірніше аутизм виникає при поєднанні генетичних факторів і несприятливого зовнішнього впливу (від поганої екології до медикаментів під час вагітності).

Варто зауважити, що стосунки у родині (між членами родини і з дитиною зокрема) не мають впливу на виникнення аутизму. Також не підтвердженим є міф про зв'язок аутизму і вакцинації.

Аутизм проявляється вже з перших місяців життя немовлятка. Помітити його можна за розвитком мови, поведінки дитини. Однак поставити діагноз може лише кваліфікований лікар – дитячий психіатр. Тож батькам не варто панікувати завчасно, треба пам’ятати, що діти розвиваються по різному. Однак, якщо у батьків є певні підозри, варто перевіритися. Адже раннє втручання медиків, програми розвитку збільшують шанс на кращу адаптацію у суспільстві.

Ознаки аутизму

дитина не дивиться в очі;

• говорить про себе в третій (він) або в другому (ти) особі;

• весь час повторює слова, фрази;

• дитина починала говорити перші слова, але мова пропала;

• не промовляє слова, мукає;

• не цікавиться іграшками;

• не цікавиться ровесниками, не грає з іншими дітьми;

• дитина відсторонений, ігнорує маму, не реагує на прохання, не відгукується на своє ім'я;

• трясе головою, руками, розгойдується;

• ходить на носочках;

• гризе пальці, руки;

• б'є себе по обличчю;

• у дитини істерики, напади агресії;

• боїться незнайомих / чужих;

• лякається звуків, здригається.

Як правильно спілкуватися з людьми-аутистами

Якщо у вашому оточенні є діти чи дорослі, які мають аутизм, варто дотримуватися простих правил спілкування:

1. Говоріть на теми, які справді їх цікавлять. Люди з аутичними розладами часто зациклюються на одному зацікавлені, вони стають справжні експертами у цій темі. Ви зможете почерпнути для себе щось цікаве, а вони – максимально розкритися.

2. Скорочуйте речення. Короткі повідомлення допомагають людям з аутизмом швидше опрацювати інформацію. Також їм легше дається письмове спілкування.

3. Аутисти мають образне мислення. Тож їм значно легше зрозуміти ідею за допомогоюмалюнків, схем.

4. Давайте час на відповідь. Людям з аутизмом часто потрібно більше часу на обдумування. Не підганяйте їх у розмові, дайте час обдумати. Якщо людина не відповіла на попереднє питання, не задавайте наступних. Майте терпіння.

5. Дотримуйтеся мовної сталості. Не висловлюйте одну і ту ж думку різними словами. Це збиває з пантелику людей з аутизмом.

6. Не сприймайте мовчання аутистів на власний рахунок. Будьте чуйними,поважайте межі.

7. Починайте розмову із ствердження, а не запитання. Банальне запитання як справи – може стати справжнім стресом для людини з аутизмом. Введіть їх в розмову поступово.

8. Приділяйте увагу. Навіть, якщо ззовні здається, що людям з аутизмом краще наодинці, насправді їм теж потрібна турбота та увага.

9. Вибирайте вдалий час для бесіди. Співрозмовник з аутизмом має бути спокійним, почуватися комфортно. Тоді шанси на співпрацю значно зростають.

10. Аутистам важко вловити жарти, іронію, сарказм, метафори.Говоріть прямо і чітко. Це спростить завдання вашому співрозмовнику.

Поважайте і любіть людей з аутизмом. Вони особливі і потребують особливого підходу, але це не робить їх гіршими.


/Files/images/1111/42990428_795511544173749_2117694635303239680_n.jpg

/Files/images/1111/МАПА ШКОЛИ.gif

Пропонуємо Вашій увазі «Мапу школи». Вона допоможе Вам провести дослідження серед школярів та викладачів Вашої школи для того, щоб визначити приміщення, або територію школи, де трапляються випадки насильства щодо дітей. Також, за її допомогою, Ви можете визначити місця, де діти почувають себе некомфортно.

Роздайте дітям /вчителям «Мапу школи». Попросіть їх уявити, що цей будиночок є їхньою школю.
Дайте їм завдання намалювати, чи іншим чином позначити, ті місця в приміщенні /на території школи, де над ними може бути вчинене насильство.
Вказати місця, де діти їхньої школи можуть почуватися не комфортно, де намагаються не перебувати.
Попросіть, щоб діти/педагоги також позначили місця безпечні та комфортні для дітей.

Приклади запитань:
- Де на території школи ти/Ви відчуваєте себе комфортно?
- В яких місцях в школі ти любиш проводити час/ грати?
- Де ти не любиш грати? Які місця в школі ти не відвідуєш? Чому?

Як потрібно позначати:
На Мапі школи будиночок розділено на квадрати – це місця в яких потрібно вказувати кабінет, чи приміщення.
До кожної з клітинок потрібно вписати номер кабінету із списку (що під малюнком), або ж назву кабінету. Щоб позначити комфортність, чи не комфортність приміщення/кабінету, клітинку потрібно позначити відповідним кольором, або штрихуванням. Попросіть дітей/вчителів підписати збоку на мапі, як саме вони позначали небезпечні та безпечні (комфортні й некомфортні) приміщення.
Для позначення можна використовувати різнокольорові олівці, ручки, фломастери, маркери. Потрібно зазначити яким кольором визначається небезпечне приміщення, а яким безпечне. Наприклад: небезпечне приміщення позначаємо червоним кольором, безпечне – зеленим, чи різним чином штрихуємо\замальовуємо.
Для школярів старшого віку, можливий варіант вказувати лише номери приміщень і кабінетів зі списку, виділяючи їх тим чи іншим кольором, залежно від комфортності перебування. Діти молодшого шкільного віку за бажання можуть підписувати (вписувати в) клітинки назви кабінетів/приміщень, або ж вказувати їхній номер зі списку.
Зауважте, що список кабінетів та приміщень не є вичерпним. Діти/вчителі можуть вказувати власні варіанти.Що робити, якщо мене обзивають в школі: поради дитині як боротися зі шкільним буллінгом.

/Files/images/1111/56299.001.png

/Files/images/1111/145128.jpg

За статистикою зі знущаннями в школі стикаються 49% дітей в Україні. І 36% з них не розповідають про це ні вчителю, ні батькам. Діти переживають буллінг мовчки, бо не вірять, що дорослі можуть допомогти їм у цій ситуації.

А ви знаєте, як реагувати, якщо дізнаєтеся, що вашу дитину обзивають в школі? Що порадити, щоб вона могла вийти з конфлікту з гідністю?

Поради: «Не звертай уваги», або «Дай здачі» — не в рахунок. Жертві буллінга важко не звертати уваги на те, що заподіює біль і приниження. І дати відсіч не кожній дитині під силу.

У статті «Цькування в школі: що може зробити дитина, щоб зупинити шкільний буллінг» писали про зарубіжний досвід боротьби зі знущаннями в школі. Ці поради більше підходять для учнів середньої та старшої школи.

Молодшим школярам складніше впоратися з психологічним насильством у школі. В силу віку їм важко визначити мотиви агресора і проявити витримку. Тому і поради, що робити якщо обзивають в школі, повинні бути трохи в іншому ключі.

Сімейний і дитячий психолог Людмила Петрановська у своїй книзі з порадами для дітей «Що робити, якщо...» присвятила шкільному буллінгу окрему главу. У ньому просто і доступно розповідається, чому деяким дітям так хочеться ображати інших, які діти стають жертвою буллінга, і як реагувати на агресію і обзивання.

Хто і чому стає агресором і знущається над ровесниками

Поясніть дитині, що причина знущань зовсім не в ній, а в характері тих, хто її ображає.

У будь-якому колективі знаходяться люди, які отримують задоволення, коли змушують інших страждати. Вони можуть робити це з різних причин.

Можливо, тому що самі переносили багато образ, і тепер виливають свій біль на інших. Можливо, вони в глибині душі не впевнені в собі, і, щоб оточуючі не бачили їх слабкості, намагаються придушити когось і отримати перевагу.

Такі люди не проявляють агресію, якщо оточуючі дають їм відсіч. Якщо за їхню жертву є кому заступитися. Але, якщо дружніх відносин немає, і в класі кожен сам за себе, агресор дуже швидко вибирає собі жертву.

Тобто, перший секрет боротьби зі знущаннями в школі — знайти друзів, які будуть поряд, коли кривдник вирішить повправлятися в дотепності. Удвох або втрьох простіше дати йому відсіч, ніж поодинці.

Кого найчастіше обзивають в школі

Якщо жертву шкільних знущань спитати, чому саме її стали обзивати у школі, вона, швидше за все буде шукати причину саме в собі.

Нестандартний зріст або вага, колір волосся, окуляри, «чіпляюче» прізвище — агресор може що завгодно зробити основою для буллінга. І жертва починає думати, що причина дійсно в ній.

Такий напрямок думок тільки закріплює позицію жертви, тому важливо пояснити дитині, що це не так.

Запитайте у дитини: чи справді вона вважає, що чиясь зовнішність, або фізичні якості дають привід принижувати і ображати людину?

Поясніть, що агресор чіпляється до того, хто емоційно реагує на його кпини. Саме ця реакція — те, чого він домагається своїми обзиваннями. Немає реакції – нема знущань.

Людмила Петрановська пише:

«Це схоже на одну злу гру, в яку іноді люблять грати діти. Віднімуть у кого-небудь шапку або іншу річ – і кидають один одному по колу. А бідолаха кидається між ними, намагається відібрати, просить, злиться, але завжди не встигає. Шапку кидають далі, і всім дуже смішно. Крім того, чия шапка.

Що можна порадити? Піти у секцію баскетболу і навчитися ловити шапки на льоту? Така собі порада. Тому що справа не в тому, добре чи погано він ловить. Справа в тому, що він ЛОВИТЬ. Тобто погоджується грати в погану гру.

Адже грають насправді не в шапку. Грають у нього. Всі веселості гри – в його сльозах, гніві, безпомічних стрибках. І чим більше жертва намагається відібрати шапку, тим більше задоволення кривдників.

Тому найрозумніше в такій ситуації – НЕ ГРАТИ. Розвернутися і піти. Навіть якщо річ дуже потрібна. До речі, коли жертва йде, кривдники часто відразу втрачають інтерес і кидають річ, а то і віддають прямо в руки – адже вона їм не потрібна насправді.

Якщо річ була цінна і тобі її не повернули, скажи про це батькам, – це їх гроші були витрачені на покупку, і вони мають право вимагати їх повернення»

Підкажіть дитині правильну установку поведінки

Не втрачати голову, коли тебе обзивають, дійсно, важко. Підкажіть дитині спосіб, як легше тримати себе в руках, і не видати кривдникові реакцію, якої він домагається.

Головне: тримати в голові думку, що всі ці образливі слова ніяк не відносяться до особистості дитини. Натомість кажуть, що у кривдника є багато проблем у житті.

Якщо у відповідь на образливі слова дитина почне сперечатися, відповідати такими ж образами, плакати, погрожувати або кидатися в бійку — все це не допоможе.

Що допоможе тримати в голові думку, що від чиїхось злих слів сам дитина не стає гірше, не перетворюється на того, ким її дражнять. Від слів взагалі нічого не відбувається.

Щоб легше було зберігати витримку, можна спробувати уявити ситуацію, як кіно. Уявити, що дитина дивиться з боку, захоплюється витримкою головного героя (себе), і дивується дурості і безглуздій поведінці його кривдника.

Представивши ситуацію з боку, дитина переносить фокус уваги (це не зі мною відбувається), і може не приймати нападки близько до серця.

Людмила Петрановська пише:

«Якщо вдалося зберегти спокій, ти можеш повести себе правильно. Наприклад:

· Позіхнути («Нудно-то як...»)
Посміхнутися («Я так радий, що вам весело!»)
· Перевести увагу на кривдників («Так, я знаю, що тобі подобається говорити так»)
· Дати дозвіл («Обзивайтесь на здоров'я»)
· Все перевернути («А ви ще можете?»)

Спочатку кривдники можуть розійтися. Спробують кричати голосніше і більш образливо. Але якщо продовжувати зберігати спокій, їм швидко набридне. Тому що вони будуть схожі на мосьок, які гавкають на спокійного-спокійного слона.


Справжніх винуватців, тих, хто затіває, мало. Один-два на весь клас. Інші діти приєднуються до них, не подумавши. Їм просто спочатку здається, що це дуже весело – показувати на когось пальцем, повторювати образливі слова і сміятися.

Поки ти жертва, вони думають, що саме так і треба з тобою робити. Але якщо ти будеш вести себе правильно, вони відчують себе ніяково. Можливо, їм навіть стане соромно. А хтось з них, можливо, почне поважати тебе і захоче з тобою дружити».

Джерело:http://www.uaua.info/ot-9-do-16/shkola-ot-9-do-16/news-48058-chto-delat-esli-menya-obzyivayut-v-shkole-sovetyi-psihologa-kak-rebenku-borotsya-so-shkolnyim-bullingom/

Заходи до Всесвітнього дня безпечного Інтернету 2019 для учнів Широківського НВК які пройдуть під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».

Назва заходу Цільова група Дата Відповідальний
1 Вебінаріз нагоди всесвітнього Дня Безпечного Інтернету педагоги 04.02 Вчитель інформатики, соціальний педагог
2 Онлайн-урокіз нагоди Дня Безпечного Інтернету 2019 8-9 клас 05.02 Вчитель інформатики, соціальний педагог
3 Урок перегляд мультфільму «Фіксики. Інтернет» 1-3 клас 05.02 Соціальний педагог,вчителі початкових класів
4 Урок перегляд відеороликів на тему "Інтернет - користь чи прихована небезпека". 4-5 клас 05.02 Кл.керівник 4,5 кл
5 Урок-гра "Безпечна подорож до країни Інтернет" 6-7 клас 05.02 Кл.керівник 6,7 кл
6 Урок інформаційна бесіда «Неприємності в мережі Інтернет» 9 клас 05.02 Кл.керівник 9 кл
7 Тренінгова вправа«Інтернет-павутина» 7-8 05.02 Соціальний педагог
8 Вправа під загальною назвою«Інтернет: добро чи зло?» 9 кл 05.02 Соціальний педагог
9 Тренінгова вправа«Мандруй по мережі Інтернет безпечно» 5-6кл 05.02 Соціальний педагог
10 Тренінгова вправа«Шлях до безпеки в Інтернеті» 8 кл 05.02 Соціальний педагог
11 Тренінгове заняття «Безпека в мережі Інтернет» педагоги 05.02 Соціальний педагог
12 Класна година на тему «Безпека дітей і підлітків в Інтернеті» 8 кл 05.02 Кл.керівник 8 кл.
13 Основні правила безпечної поведінки в Інтернеті для учнів батькам батьки 05.02 Соціальний педагог
14 Конкурс дитячого малюнку «Я й безпечний Інтернет» 1-9 лютий Соціальний педагог, вчитель образотворчого мистецтва
15 Конкурс учнівських презентацій «Моя безпечна мережа» 7-9 клас 04.02-07.02 Соціальний педагог, бібліотекар,пед.організатор

міжнародний день проти паління

Щорічно в третій четвер листопада в більності західних країн світу відзначали Міжнародний день відмови від куріння (No Smoking Day). І наша школа теж приєдналася до цієї акції. Мета Міжнародного дня відмови від куріння - сприяти зниженню поширеності тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння всіх верств населення профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров'я. Слід зазначити, що при добрій обізнаності про шкоду тютюнопаління для здоров'я, мало хто прагне позбутися від нікотинової залежності. Або людина не усвідомлює всієї тяжкості наслідків вживання тютюну для свого здоров'я або вважає, що хвороба його не торкнеться, або звичка палити настільки сильна, що немає можливості від неї відмовитися. Тому в рамках Дня відмови від куріння16 листопада 2018 р. учні Широківського НВК взяли участь у флешмобі і закликали всіх курців кинути палити. Зокрема, учні підготувлаи плакати, цікаві повідомлення та факти про шкідливий вплив тютюнопаління на організм людини."Некурящих варто похвалити за здоровий спосіб життя, а курців - заохотити кинути палити і запропонувати їм свою допомогу",
Поділіться з друзями новиною про цей день, можливо, Ви врятуєте комусь здоровя.
/Files/images/11005.png




/Files/images/113.gif/Files/images/1_veresnya_-den_znan/vihovna_godina_/20161201_115943.jpg
СНІД: знати, щоб жити...

/Files/images/21.gif

Інтегрована виховна година з учнями 8 класу

Тема: «Шкода паління для здоров’я людини».

Мета : формування в учнів правильного уявлення про здоров’я, здоровий спосіб життя; виховання дбайливого ставлення до свого здоров’я, здоров’я оточуючих; пропаганда здорового способу життя; профілактика паління.

Методи і види роботи: лекція з елементами бесіди та гри.

Обладнання: відеозаписи, плакати «Ми за здоровий спосіб життя», презентація .

«Найбільша перемога –
це перемога над собою,
а найганебніше - це бути переможеним своїми пристрастями»

Демокріт

/Files/images/psiholog/__vih_god_8_kl/15151093_1817061011841556_1257380187_n.jpg /Files/images/psiholog/__vih_god_8_kl/15086768_1817060991841558_514443360_n.jpg /Files/images/psiholog/__vih_god_8_kl/15175525_1817060985174892_1165118948_n.jpg /Files/images/psiholog/__vih_god_8_kl/15151247_1817061041841553_1447865237_n.jpg /Files/images/psiholog/__vih_god_8_kl/bDHvxcAGu8A.jpg

/Files/images/28.gif

13 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОБРОТИ. ЗАКЛИКАЄМО КОЖНОГО ДО ТВОРЕННЯ ДОБРА!
«Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий». Марк Твен

13 листопада відзначаютьВсесвітній день доброти (World Kindness Day).
Саме цього дня 1998 рокув Токіо відкрилася перша конференціяВсесвітнього руху за доброту, в якій брали участь Австралія, Канада, Японія, Таїланд, Сінгапур, Велика Британія, США. Пізніше до руху приєдналися й інші країни. Спеціально для цього дня французький художникОріль (Aurele)створив символ –відкрите серце.
Доброта– це те, на чому будується світ. Справжня добротане має меж, не вимагає винагород. «Спробуйте бути хоча б трохи добрішими – і ви побачите, що будете не в змозі зробити поганий вчинок». Конфуцій
Об’єднаймося заради Добра, закликаємо кожного до творення добра, ЩОБ НАШЕ ЖИТТЯ СТАЛО БІЛЬШ ГАРМОНІЙНИМ І ЩАСЛИВІШИМ!
Флешмоб "Нитка добра"


/Files/images/psiholog/20161114_153534.jpg /Files/images/psiholog/20161114_153518.jpg /Files/images/psiholog/20161114_113835.jpg /Files/images/psiholog/20161114_114843.jpg /Files/images/psiholog/20161114_115420.jpg /Files/images/psiholog/20161114_132820.jpg /Files/images/psiholog/8mrlrGfcfik.jpg /Files/images/psiholog/20161114_123316.jpg /Files/images/psiholog/g34gKwUmdfE.jpg


Всесвітній день психічного здоров’я відзначають 10 жовтня, починаючи з 1992 року. Цей день було засновано з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Він створений, щоб привернути увагу до цієї проблеми та скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості.

З 3 по 7 жовтня 2016 року в Широківському НВК пройшов Тиждень психічного здоров’я. Протягом тижня учні брали участь у акціях : «Веселка настрою»та «Наші добрі справи» чим створювали собі хороший настрій, вчилися робити добро, мріяли. А також мали змогу привітати один одного з днем народження, зробити комплімент, подарувати «ласкавинку» . Для учнів середньої та старшої ланки була організована та проведена гра « Паркан відвертості: Я ДЯКУЮ ВЧИТЕЛЮ…», яка мала на меті створення позитивної мотивації і ставлення до школи, зняття психоемоційного напруження, створення кращих стосунків, розвиток особистості. З учнями 9 класу було проведено заняття «Все в твоїх руках» метою якого було усвідомити поняття «здоров’я», використовуючи активні форми роботи, проаналізувати стан власного здоров’я, з’ясувати чинники, які позитивно та негативно впливають на стан здоров’я, показати цінність здоров’я для особистості. Були розроблені рекомендаціїї щодо покращення настрою на кожен день. Також було проведено флешмоб під назвою «Нитка добра».

/Files/images/16.gif

Кiлькiсть переглядiв: 813

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.